Михайло Драгоманів якось привів почутий ним вислів: "Ой русине, русине, руснаку-небоже, не бойся ти баламута, Руський Бог поможе". В певному часі для католиків поляків руська віра була православною, а для православних румун - греко-католицькою, для візантійців вона не могла бути ні тою, ні другою. Одна з перших згадок про віру русинів відома з Повісті временних літ, де зустрічається у дороговорі 912 року: "О сем, аще кто убьет или хрестьанина русин, или хрестьянинъ русина, да умрет, идЂже аще сотворит убийство. ... О сем, аще украдеть что любо русин у хрестьанина, или паки хрестьанинъ у русина, и ятъ будеть в том часЂ тать, егда татбу сътворит, от погубившаго что любо; аще приготовиться тать творяй, и убьенъ будеть, да не взищеться смерть его ни от хрестьанъ, ни от Руси".  Різниця між руським і християнським була добре відома великому князю києвському Володимир Мономах . Автор славетного "Повчання", який княжив в Києві у ХІІ столітті, писав про себе: "нареченный в крещении Василий, руськым именем Володимир". Володимир Гнатюк записав у Карпатах славетний вираз: "Поки писанки пишуть, поки колядники ходять, доти наша Віра Руська в світі буде"!