Пирун на дивнуй колисниці

В глибині неба постримтів;

Натягнув рімно стриминиці

I гучно віз заагарахтів.

 

Пустив він стріли огньовиї

В нибесну даль, у синь-простир

Й блиснули іскри золотийі

3 виршин ружово-білих гір.

 

Помкнулись стріли в пуднибессє,

Слід покидаючи бичів

I звалюючи в пудзимеллє

Зло сотворяюшчих духів.

 

20.06.1952