БУГОВА СКРИНЯ Вівторок, 19.03.2024, 16:58

Вітаю Вас Гість
RSS

Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Федор Климчук [3]
Іван Хміль [7]
Василь Стасюк [13]
Віктор Місіюк [5]
Володимир Китаєвський [2]
Остап Лапський [2]
Пошук
Наше опитування
Який птах символізує Берестейську землю?
Всього відповідей: 38
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Володимир Китаєвський

Про Володимира Китаєвського
Поет Володимир Китаєвський народився 3 червня (по старому стилю) 1896 року на хуторi поблизу села Стовпи Кобринського повiту, тепер Жабинкiвський район Берестейської областi. Здобувши початкову освiту, продовжив навчання в росiйськiй гiмназiї Берестя. 1915 року Володимира призвали в росiйську армiю i вiдправили на вiйну. Воював вiн i в громадянську. Був поранений. Пiсля лiкування повернувся до батькiв, якi перебували у Херсонськiй губернiї. Через деякий час Китаєвськi вирушили на Полiсся, але вже без батька, який помер на чужинi. По приїздi в Тевлi селяни обрали Володимира вiйтом гмiни. Допомагав землякам, захищав їх iнтереси в польських iнстанцiях, домагався вiдкриття української школи. До того ж писав вiршi на українськiй мовi, читав їх землякам. Звичайно, це не сподобалось окупацiйним властям, i вони при першiй нагодi розжалували вiйта українця. Став працювати на залiзницi дроговим (колiйовим майстром). 1939 року селяни обрали його головою сiльради. Правда, пробув вiн на тiй посадi недовго: Китаєвського не могла влаштувати полiтика нових господарiв, які запровадили терор проти мiсцевого населення. Скiнчивши мiсячнi курси, Володимир працював учителем школи в селi Свищi. Через рiк його звiльняють: хтось донiс, що за Польщi обирався вiйтом. В.Китаєвський пiдтримував жвавi контакти з дiячами «Просвiти» в Кобринi, з iншими українськими громадськими органiзацiями. В кiнцi сорокового року захворiв — застудився пiд час велосипедних поїздок у Кобринь. Через два тижнi, в новорiчну нiч, поета не стало.
 
Вiршi Володимира Китаєвського друкувались у львiвському часописi «Вiкна» (1929 – 1930 рр.) У поезiях цього перiоду («Мiсто», «Безробiтнi», «Тартак» та iншi) простежується щире спiвчуття автора до пригнобленого люду, холод у ставленнi до мiста, де селянин, особливо той, що залишився без землi та оселi, вимушений був продавати свої робочi руки, заливати свою недолю в шинку оковитою. У вiршах «Наростання», «Жнива» вiдчутнi революцiйнi мотиви, очiкування бурi, яка оновить свiт. Писав Володимир Китаєвський i лiричнi вiршi, поезії релiгiйної тематики ("Сегодня страстная суббота”) на росiйськiй мовi. У час вiйни рукописи вiршiв Китаєвського його дружина Уляна (Юля) закопала в землю, сховавши у вiдро, i таким чином частина їх уцiлiла. Нинi врятована творча спадщина поета зберiгається в Києвi, в Центральному державному архiвi - музеї лiтератури й мистецтва України (фонд 117). Iсторичну роль Володимира Китаєвського для Полiсся високо оцiнив дослiдник нашого краю Володимир Леонюк: «В.Китаєвський, син убогого полiського села, людина нелегкої долi, участник Першої свiтової вiйни, ця людина, взявшись на дозвiллi за перо, звернулася без вагань до рiдної української мови, усвiдомила себе українцем, повернулася лицем до свого поневоленого народу та його лихої, трактованої по-своєму долi. I хоча нацiональне самовизначення є нормою кожної свiдомої людини, проте для темного, збайдужiлого до власних проблем Полiсся нацiональний i мовний вибiр В.Китаєвського є своєрiдним подвигом. Саме в цьому планi поет, на мою думку, заслуговує вiд свiдомих нащадкiв на об΄єктивну згадку».
Категорія: Володимир Китаєвський | Додав: Адмін (23.03.2012)
Переглядів: 581 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz