Народився 23 серпня 1956 року в селі Луково Малорицького району. 1979 р. закінчив географо-біологічний факультет Берестейського педінституту. Працював учителем, з 1984 року завідує краєзнавчим відділом обласного Центру дитячого і юнацького туризму. Великою пасією Василя були туристські маршрути. У свій час він побував у багатьох турпоходах, долав гірські щити Карпат, Кавказу, Паміру...
   Вподобання туризму йшло поруч із захопленням поезією. Вірші В.Стасюка – саме про красу доріг і людських почуттів, про дивовижу рідного Поліського краю. Нелегко освоювати стрімкі поетичні висоти, але й не випадає обходити їх стороною: веде ж бо до них хвилююча, непроминаюча стежина материнської мови. Вірші писані на діалекті рідного села, друкувалися в газеті "Берестейський Край”, звучали на відкритті фотовиставки "Полісся, якого не знаємо” (Бересть, 1997 р.), на вечорині в Педагогічному університеті ім. М. Танка (Мінськ, 2000 р.), на Днях слов’янської письменності (травень 2001 і 2002 р. – Бересть). Переклав на говірку свого села "Слово о полку Ігоревім”.
   Василь Стасюк – член громадсько-культурного товариства "Полісся”, учасник Першої звітної конференції "Просвіти на Берестейщині ім.Тараса Шевченка” у листопаді 1997 року (Бересть). З 1999 р. співзасновник Західнополіського республіканського науково-краєзнавчого товариства "Загороддя” (член правління і ревізійної комісії), співзасновник публічних викладів "Родослов’янського Собору Берестян” у Бересті (2000-2001 рр.).
   Василь знаний у республіці краєзнавець, життєрадісна і душевна людина, безкорисний сторож найстарішого в краї вісімсотрічного дуба. Володіє самобутнім поглядом на природу світогляду і знання язичників-слов’ян, вагу сонця в свідомості "онуків Дажбожих”, любить етимологічні загадки (походження і первісне значення слів).