Життя людей переплітається з життям дерев. Вони допомагають ліпше розуміти хід часу і простору. Дерева обирають молоді закохані для своїх розмов. Коло дерев збирається громада на раду і суд. Деревами порослі могилки. Під деревами проводять різні обряди. Є обряди в яких люди промовляють до дерев, або розгадують їх мову. На вшановуємих деревах ставлять знаки, обв'язують рушниками і крайками. Вшанування меж передається на межеві дерева. До таких належать дерева з бортними знаками.

У замовах і казках часто споминають "зелене, високе" райське дерево(а) - Вирій. На йому сідають Сонце, Місяць, Дощ, Вітер. У залежності од краю в ньому бачать дуб, явір, сосну, березу, яблуню. Особливо шанують велики і старі дерева. На них з'являються боги. Перун частій за все сходить на дуби. Богородиця любить липи і груші. З повагою односяться як до невеличких гаїв, борів, так і великих пущ в яких дерева панують цілком, де "не чути голосу півня". В нашому краю находяться такі пущі як Рудська, Каменецька, Більська, Кобринська, Пинська, Селецька, Здитовецька, Бездіжська, Купятицька, Христоблотська, Нуїненська, Вижовська, Хвоєнська, Мельницька і інші.