осень, осень наступає,
Дрібна роса припадає
Мати сина обуджає:
Вставай сину, годі спати,
Пора в поле воли гнати.
Чужи воли по дуброві –
Наши стоят при оборі
Чужи воли по садочку –
Наши в хліві при куточку
Чужи воли напасуться
Наши в хліві наревуться
Чужи воли наїдятся
Наши в хліві настояться
Осінняя ноченька
ой! З ким я буду ночевать
З ким я буду ночевать
ой! І стихенько розмавлять?
Ляжу спати боюся
ой! То я пійду втоплюся
Не топися дівчина,
ой! Не топися молода
Бо водиця холодна
ой! Буде тебе мні шкода
І вже літо дай минає,
Сокіль з бору вилятає
Сокіль з бору вилятає
Бо пожитку він не має
Нема в лісі дай ягодки
І в садику да вишеньки
Ми ж тебе квітками убрали,
Барвіночном, рутой оперезали
Праця наша – дівка хорошенька,
Полюбити комина раденька
Ми ж тебе будемо женити
Горілочку, мед-пиво пити
Світи ж, Коміночку, ясненько
Побуджай челядоньку раненько
Шити-прясти, ткати молодим
А подарочки збірати – старим.
Коминочук, ти нам спогадай
Кручу-верчу, бури прогоняй
Дим і сажу неси ворогам
Світ, охоту і радость пошли нам.
Господиня наша поглядай
Меду – пива підливай.
| 
