Одним із завдань Поліського загону Інституту археології (начальник Ю. В. Кухаренко) було визначення північної межі розповсюдження так званих парних курганів VIII - X ст. н. е.. Археологи почали вивчати ці кургани порівняно недавно, і територія їх поширення ще не встановлена ​​з достатньою точністю. Відомо, що у верхів'ях Турій та Прип'яті, тобто на землі літописних волинян, крім звичайних курганних могильників XI - XIII вл. н. е.., є і курганні могильники більш раннього часу - VIII-X ст. н. е.. Число курганів в могильнику завжди парне: два, чотири, шість і т.д., а загальна кількість їх не перевищує десяти. Кожна пара складається з великого і маленького курганів, розташованих в декількох метрах один від одного. Насипи курганів земляні, круглі в плані, висотою до 2 м. Діаметр насипів коливається від 6 до 12 м. У верхів'ях Турій та Прип'яті такі могильники досліджені поблизу сіл Перевали (Я. Фітцке) і Головно (Ю. В. Кухаренко). В курганах розкопаних тут, виявлені поховання з з трупоспаленнями на горизонті. Речей у похованнях, за винятком поодиноких уламків глиняних посудин, немає. Серед уламків кераміки зустрічаються як ліпні, так і зроблені на примітивному гончарному крузі.

 

Поширення могильників з «парними» курганами в західних районах Брестської обл. 1 - Лумна; 2 - Бабенка; ж - Подбурье, 4 - Гультяї, 5 - Русили; в - Кощаники; 7 - Радость; 8 - Угляни; 9 - Великий Ліс; 10 - Красник, 11 - Труханович, 12 - Смоляница; 13 - Черевчиці; 14 - Босяч

 

Раніше вважалося, що на півночі подібні могильники поширені не далі р. Мухавца (Черевчиці, Босяч). У 1962 р., проте, могильник з подібними з подібними «парними» курганами був виявлений значно північніше - у дер. Радість в районі Кам'янця (Ю. В. Кухаренко). Кургани містять поховання з тілоспаленням того ж характеру, що й описані вище. Для визначення межі розповсюдження подібних могильників у північних по відношенню до Волині районах Берестейщини в 1965 р. мені було доручено провести археологічну розвідку, в результаті якої могильники з «парними» курганами були виявлені у наступних сіл Берестейської обл.: Лумна, Каменецький р-н. Могильник в даний час складається з семи насипів. С.142 Бабенка, Каменецький р-н. Могильник знаходиться в урочищі Язвино. Складається з двох курганів, але один з них розорали майже повністю. Подбурье, Каменецький р-н. Могильник з двох курганів. Угляни, Каменецький р-н. Могильник знаходиться в урочищі Кути на р. Лісна. Могильник знаходиться в урочищі Кути на р.Лесній. Складається з двох курганів. Великий Ліс, Пружанський р-н. Труханович, Пружанський р-н. Могильник складається з двох курганів. Знаходиться на р. Ясельда. До цих семи могильників, обстеженим мною, мабуть, слід додати, судячи з відомостями Ф. В. Покровського, ще могильники у сіл Гультяї, Русили, Кощаники і Смоляница. На жодному з названих могильників, виключаючи могильник у дер.Радость, розкопки не проводилися. Проте, судячи по топографічній положенню могильників, формі, кількості і розташуванню курганів, їх з повною впевненістю можна віднести до пам'ятників того ж типу, що й могильник у дер. Радість. У цих же районах відомі і курганні могильники іншого типу, пов'язані з більш пізнього часу. Таким чином, у західних районах Полісся північна межа поширення могильників з «парними» курганами йде від верхів'їв Пульви на північний схід, вздовж р. Білої, і далі від гирла цієї річки в верхів'я р. Ясельда. Якщо припущення Ю. В. Кухаренко про те, що ці могильники належали волинянам, правильно, то зазначена лінія є північною межею розселення волинян у VIII - X ст. н. е..

 

переклад з російської. Дж.: Бируля И. В.  СЕВЕРНАЯ ГРАНИЦА РАСПРОСТРАНЕНИЯ «ПАРНЫХ» КУРГАНОВ//"Археологические открытия 1965 года" - М., 1966, с. 140-142.