Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Головна » 2011 » Травень » 11
Над учнем - вчитель
Над вчителем - директор
Над директором - міністр
Над міністром - президент
Над президентом - Буг
Над Бугом - Бересть
Вільний переказ польського жарту 30-х років ХХ століття.
Переглядів: 529 |
Додав: Адмін |
Дата: 11.05.2011
|
|
Регіональний герб походить од гербу на печатях володаря Берестя Юрія Другого. Він широко використовувався у Волинський державі. Подібний символ має її столиця і духовний центр - місто Володимир. З часів ВКЛ за Волинською землею, Волинню у вузькому сенсі, закріпляється герб у вигляді хреста на червоному тлі. В той час, як у другій половині держави, так званому Волинському Поліссі або Західному Поліссі, продовжували використовувати старий герб і його особливості. Тут його мали на своїх печатках місцеві князі Четвертинські і Сокольські, а також переселенці Шуйські. Зв'язок з грецьким впливом на Русь, іконописними традиціями Пинської землі, нащадками Рюриковичів, символікою Берестейського воєводства ще більше підкреслюють регіональну значність Руської Погоні. В ХХ столітті права на її використання були підкріплені діяльністю синьожупанників і трагічною долею Івана Пекарського. Герб символізує переможну силу життя, його оборонців.
Переглядів: 512 |
Додав: Адмін |
Дата: 11.05.2011
|
|
Мові околиці Берестя властиве:
-
окання, тобто візрізнювання голосних наверхнього підйому в ненаголошених складах (молоко, корова),
-
тверді передньоязичні і губні (дерево, береза, пиво),
-
займенники він, вона, воно
-
займеники у родовому відмінку однини фиступають з упрощенням деяких звукових груп (теї, меї, твеї, свеї)
-
одповідньо звучать форми орудійної однини (тею, мею, твею, свею)
-
сполучення dj вимовляється як ж (хожу)
-
кв перед ятем вимовляється як кв (квітка)
-
мяккі д і т вимовляються без фрикативного елементу (дід, тісто)
Переважно мові Берестейської землі властиві такі риси як:
-
ікавізм, тобто рефлекси етимологічних о, е в новозакритих складах вимовляються як і (хліб, сіно, дім, підлога),
-
після м’яких і шиплячих приголосних зберігається наголошений звук [а] (яблуко, ягода, дякувати, тяжко)
-
у ненаголошеній позиції [е], [и] зближуються (висна, типер, посійиш)
-
наголос на передостаній склад у формі другої особи множини теперішнього часу дієсловів першої дієвідміни з нерухомим наголосом на особовому закінчені (несете, берете)
-
вимовляння сполучення мн замість [мj] перед а (мнята, мнясо)
-
префікс -од (однести, одвезти)
-
приголосні з, с, ц помякшуються в суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-, -ець (сільський, хлопець, палець)
-
у формах дієслів теперішнього часу виступає закінчення з мяким - ть (ходить, носить, робить),
-
дієслів є
-
вказівний відмінок числівника (одьон)
-
закінчення орудійного відмінка однини іменників жіночого роду та узгоджених з ними прикметників і присвійних займенників виступає у формі -ою, -ею (ногою, довгою, нашою)
-
в іменників середнього роду зберігається давнє закінчення є: (весіллє, сміттє)
-
іменниковs утворення із суфіксом -иско (пасвиско)
-
прикметники та займеники мають довгі нестягнені закінчення (кривая, стариї, тяжкиї)
-
родовий відмінок однини прикметників і займенників на - еї (молодеї, свеї, нашеї)
- дієприкментники минулого часу мають суфікс -ан- (біляний, плетяний),
-
у давальному і місцевому відмінках кінчаток –ові (синові, батькові),
-
у місцевому відмінку множини іменників кінчаток -ох (грудьох, дверох)
-
пестливо-здрібнілі форми утворюються за допомогою суфіксів -ко (Степанко, Ондрійко)
-
шиплячі приголосний в особових формах дієсловів (сечеш, сечуть)
-
наявність приголосного л основи після губних у першій особі однини і третьої особи множини при основі на губний в останіх формах дієсловів другої відміни (ловлю, ловлять, куплю, куплять)
-
інфінітивна на –ити (носити, возити), -чи (могчи, спечи)
-
вказівний займенник сітий, сіта, сіте
-
особовий займеник множини віте разом з ви
Часто вживана лексика:
-
зганути
-
міти
-
тяжко
-
хутко
-
вельми
-
мніго
-
ниц
-
скіль
-
дитина
Переглядів: 703 |
Додав: Адмін |
Дата: 11.05.2011
|
|
|
|
|